Підписуючи договори, споживачі брали на себе ризики, не розуміючи їх – як, наприклад, у випадку валютних кредитів; їм доводилося сплачувати за високими ставками проценти за користування кредитом або приховані комісійні, які вони не завжди могли зрозуміти, значні штрафні санкції в разі невиконання умов договору тощо. Частина із зазначених питань пов’язана із фінансовою грамотністю, а частина – потребує врегулювання на законодавчому рівні.
У багатьох міжнародних документах (G20, ОЕСР, ЄС) визнано, що без захисту споживачів неможлива фінансова стабільність. Саме споживач, його права та інтереси, лежать в основі державної політики більшості країн світу. Україна лише почала рух у цьому напрямі. І щоб продемонструвати це на практиці, дуже важливим є прийняття законопроектів 2455 “Про споживче кредитування” та 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Отже, які нововведення нас чекають?
Перше, із чим стикається споживач на етапі обрання фінансової послуги, - це розкриття інформації. На етапі обрання фінансового продукту надавач послуг має більші знання та інформацію, ніж споживач. Тому дуже важливо, щоб споживач був поінформований про реальну (а не номінальну) процентну ставку за кредитом, починаючи від реклами кредиту і закінчуючи укладенням договору. Не всі фінансові установи дотримуються практики належного розкриття інформації. Мають місце додаткові та приховані комісії, платежі за супутні послуги, які не включені до розрахунку реальної процентної ставки. А реклама кредитів «під 0%», якими заповнені шпальти газет та реклама в метро? Це тягне ризик того, що споживач не розрахує свої фінансові можливості та не зможе повернути кредит, що при системних порушеннях може негативно позначитися не тільки на позичальнику, але й на вкладниках банку, який надав кредит.
Законопроект 2455 «Про споживче кредитування» вирішить питання щодо розкриття інформації. Зокрема, буде визначено стандартні вимоги до реклами. Реклама 0% кредитів буде заборонена. До підписання договору із клієнтом фінансова установа за стандартною формою («паспорт споживчого кредиту») повинна буде розкрити реальну процентну ставку за кредитом, у тому числі розмір усіх комісійних. Споживач буде ознайомлений з усіма умовами, які стосуються його кредиту, до укладення договору, у письмовій формі. Також на вимогу споживача йому надаватиметься проект договору для ознайомлення. Договір буде містити детальний опис усіх умов кредитування.
Для дотримання фінансовими установами прав споживачів на практиці важливо, хто і як здійснюватиме відповідний контроль. На сьогодні притягнути фінансову установу до відповідальності за порушення прав споживачів фінансових послуг практично неможливо, оскільки в законодавстві відсутні адекватні санкції. Якщо права споживача порушено, у його арсеналі залишаються лише загальні засоби захисту, передбачені Цивільним кодексом (сплата неустойки, відшкодування збитків). При цьому, якщо фінансова установа не погоджується добровільно сплатити неустойку та відшкодувати збитки, споживачу доведеться звертатися до суду.
Ці питання вирішує законопроект 2456-д. Зокрема, функція контролю закріплена за регуляторами фінансового сектору. Регуляторам надано чіткий перелік повноважень, наприклад: право перевіряти умови договорів, вимагати надання необхідних документів, накладати санкції тощо. Законопроект встановлює конкретні фінансові санкції та адміністративну відповідальність посадових осіб фінансових установ за порушення прав споживачів. Наприклад, за ненадання споживачеві в повному обсязі та в письмовій формі інформації про фінансову послугу, непроведення оцінки кредитоспроможності споживача, ненадання споживачеві оригіналу договору.
Крім того, законопроект 2456-д врегульовує рекламу фінансових послуг. Зокрема, недобросовісною та забороненою буде вважатися реклама фінансових послуг особами, які не мають відповідної ліцензії («швидкі кредити» тощо). Також передбачено чітке інформування споживачів про намір фінансової установи змінити істотні умови договору – так, щоб це відбувалося з відома та за згодою споживача.
Таким чином, законопроекти 2455 та 2456-д передбачають вирішення найбільш проблемних питань у відносинах між споживачами та фінансовими установами та реальні механізми впливу на недобросовісні фінансові установи. Крім того, законопроекти імплементують Директиви ЄС, які є обов’язковими згідно з Угодою про Асоціацію, наприклад, Директиву ЄС 2008/48/ЄС про кредитні договори зі споживачами.
