Колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або надання послуг за певну винагороду. Про це нагадало Держпідприємництво у листі № 7747 від 27 серпня 2013 року.
Регулятор вказав, що чинним законодавством діяльність колекторських фірм не регламентована, але згідно зі ст. 42 Конституції кожному гарантовано право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. В даний час обговорюються два варіанти регламентації діяльності колекторських фірм - це законопроекти « Про колекторську діяльність» та «Про запровадження ліцензування колекторської діяльності».
Нормами Цивільного кодексу встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем ) або виконання обов'язку боржника третьою особою.
Частина третя ст. 512 ЦК містить положення , згідно з яким кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. У цьому випадку колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або послуги за певну винагороду, а кредитор разом із наданням колектору права вчинити певні юридичні дії щодо стягнення з боржника заборгованості передає колектору інформацію про клієнта-боржника.
Згідно зі ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» інформація, що містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації, а також на письмову вимогу суду або за рішенням суду - органам прокуратури, СБУ, МВС та деякими іншими держорганам .
Держпідприємництво зазначило , що значно вплинув на роботу колекторських компаній Закон «Про захист персональних даних», відповідно до ст. 6 якого обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних. Не допускається обробка даних про фізособу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Як зазначено в листі, в будь-якому випадку, якщо боржник добровільно не виконує зобов'язання перед кредитором, правовою можливістю стягнути заборгованість є звернення до суду з відповідним позовом.
Також зазначено, що відповідно до п. 11 ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг віднесено до фінансових послуг, а державне регулювання таких операцій здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.
